Ні капітуляції

 

Мы никак не можем объединить протест. Многие из тех, кто уже протестует против новых налогов, кассовых аппаратов, растущих тарифов и других экономических новаций «Слуг народа», крайне подозрительно относятся к протестующим против капитуляции. Потому что эти люди не понимают, в чём ценность суверенитета, независимости, свободы слова и других абстрактных вещей, а всё непонятное — настораживает или даже раздражает. Они сами себя называют «простые люди», они говорят, что «просто хотят нормально жить», и для них что новые налоги, что борцы за независимость Украины — это раздражающий фактор, который им мешает. И пока это непонимание не будет преодолено — мы для них не союзники, а скорее враги.

Сегодня как раз тот день, когда проще всего на примере объяснить, почему суверенитет так важен. Сто лет назад наши предки «устали от войны» и решили не отстаивать независимость Украины. Вместе с утратой суверенитета они потеряли и все права: свободу слова, право голоса, право выбирать власть и право распоряжаться своей жизнью. Все эти права отобрали кремлёвские коммунисты, и воспользовались отобранным по своему усмотрению. У коммунистов были свои цели — провести индустриализацию, продавать зерно за валюту, сломать дух национального сопротивления, перегнать дешёвую рабочую силу из сёл в города, вынудить людей отнести последние сбережения в «торгсины» — важно, что украинцы, потерявшие независимость, уже не могли ничего возразить. Они пухли от голода, погибали миллионами, ели своих детей, но возможно даже тогда многие не уловили связь между потерей независимости и своей лютой смертью.

Девяносто лет спустя я вижу в Украине 73% населения, которое опять не понимает, что капитуляция перед Кремлём и сдача суверенитета страшнее любых тарифов и кассовых аппаратов. Я не говорю, что против этого не нужно протестовать — нужно, но если при этом вам плевать на капитуляцию, то можете особо не стараться. Отвоёванного куска колбасы вам надолго не хватит. Когда вы отдаёте России право управлять вашей жизнью — она может внезапно обесцениться. Я не говорю, что все опять закончится Голодомором, но к примеру сейчас у вас есть свободные выборы и право протестовать против решений власти, а у россиян таких прав уже нет.

Когда в день памяти погибших в Голодоморе мы пишем «Ніколи знову», мы имеем в виду именно защиту своего суверенитета — потому что это единственный реальный способ не допустить повторения этого кошмара.

«Ні капітуляції» означает то же самое, но не один день в году, а всегда.

ibigdan 23 ноября, 16:43

 

Павло Клімкін

Декілька тижнів тому було багато емоцій щодо моєї тези, що Росія має український південь за свою пріоритетну мету

Тоді багато хто, наприклад, Бен Ходжес, мене підтримали, але питання, чому саме південь, ставлять мені мало не щодня.

Сьогодні, коли почалися російські навчання у Чорному морі, їх прогнозовано стало більше, тому вирішив написати окрему статтю. Але зараз для всіх, як кажуть, на пальцях, поясню, чому я так вважаю.

Контроль над українським півднем вирішує для Росії одразу декілька СТРАТЕГІЧНИХ питань.

По-перше, РФ отримає домінуючу позицію у Чорному морі і зможе спроектувати її на регіон Середземного мору, Близького Сходу та Африки. Саме у двох останніх бачимо шалені зусилля та ресурси з боку РФ. У разі успіху це дозволить Росії якщо не диктувати ЄС умови, то щонайменше їх співвизначати.

По-друге, це дозволить зруйнувати цілісність України і створити ситуацію, коли Крим нема куди буде повертати.

По-трете, створить Росії коридори на окупований Крим та Придністров’я.

По-четверте, остаточно відріже нас від моря.

По-п’яте, на фоні рейтингів керівництва Росії, які фактично досягли рівня 2011 року, створення Новоросії — я, на жаль, не жартую — є реальним шляхом внутрішньої мобілізації і консолідації в умовах, коли ефект окупації Криму більше не працює. Не обманюйте себе, поглинання наприклад Білорусі такого ефекту не дасть.

Ну і шосте. Відновлення Російської імперії або створення нової реінкарнації СРСР раціонально та на рівні підсвідомості дуже глибоко сидить в головах, які керують РФ.

Це, звісно, »на пальцях», але я впевнений, що від цих намірів Росія не відмовиться. Звісно, вона спробує спочатку всі гібридні методи, але не зупиниться ні перед чим.

Ми ж маємо зробити це неможливим — разом з нашими партнерами підвищити для РФ ціну можливої атаки так, щоб вони від неї відмовилися. І головне завдання тут саме за нами. Врешті-решт, це наша країна, і вона по-справжньому нікому, крім нас, не потрібна. Подумайте про це.

Pavlo Klimkin

Світлина від Антивсепропальщик/Антипопуліст.

Удар в спину Украине или показалось?

Немного зрады от нового Генпрокурора нам в ленту для понимания договоренностей Банковой с Кремлем и планов по реинтеграции ОРДЛО. Линия дотику Сивохо в действии, так сказать. Замечательные новости, просто замечательные – без мата эта фраза выглядит неполной, но вы догадались, какого слова не хватает. В этих планах прекрасно все – намерения, планы, попытка прикинуться идиотами и даже формулировки.

Итак, Генпрокуратура будет «налаживать коммуникации» с жителями временно оккупированных территорий для расследования военных преступлений. Об этом заявил замгенпрокурора Гюндуз Мамедов, который отвечает за работу департамента надзора по уголовным производствам в отношении преступлений, совершенных в условиях вооруженного конфликта. Департамент создан 21 октября главой ГПУ Русланом Рябошапкой. У меня сразу вопрос: какого-какого конфликта? Понятно, что вооруженного, но кто участники? Я знаю про российскую агрессию на Востоке и в Крыму. Знаю про попытки Москвы представить эту агрессию в качестве «внутриукраинского конфликта». У Генпрокуратуры какая позиция? Что за абстрактный конфликт? И кто предложил и настоял на этой формулировке? Умному достаточно.

Идем дальше, там веселее. Замгенпрокурора Гюндуз Мамедов заявил, что что ГПУ будет «сотрудничать с общественными организациями в документировании военных преступлений, использовать в работе открытые источники информации и налаживать коммуникации с людьми, которые находятся на временно оккупированных территориях и в зоне ООС». С открытыми источниками информации все понятно – есть социальные сети, материалы СМИ, фото и показания очевидцев, который смогли вырваться оттуда. Есть сайт «Миротворец».

Я правильно понимаю, или представитель ГПУ имеет в виду общественные организации в ОРДЛО? Там есть разного рода «юные захарчата», «донецкая республика» и прочие «комсомольцы ДНР». Они конечно могут посотрудничать с ГПУ, чтобы рассказать о распятых мальчиках, плачущих донецких коровах и прочих «преступлениях киевскую Хунты». Я ведь, ошибаюсь, правда? Заместитель Генпрокурора вовсе не это имел в виду? Нет никаких тайных соглашений Пристайко и Ермака с Сурковым о преследовании украинских добровольцев в качестве «реверанса Донбассу»? И при создании Департамента Генпрокурор просто неудачно сформулировал про конфликт вместо российской агрессии, правильно? Или все не так красиво и подозрения оправданы? После желания Сергея Сивохо извиниться перед так называемыми ДНР и ЛНР я стал немного подозрительным. Можно сказать даже – немного параноиком. Но я ведь ошибаюсь и в планах документирование преступлений военных РФ и их пособников, правда?

https://site.ua/kirill.sazonov/24161-udar-v-spinu-ukraine-ili-pokazalos/

РФ вийшла з угоди щодо покарання за злочини в міжнародних збройних конфліктах

П’ЯТНИЦЯ, 22 ЛИСТОПАДА 2019, 17:27

Президент РФ Владімір Путін підписав закон, який передбачає відкликання визнання Росією Міжнародної комісії з розслідування порушень гуманітарного права під час міжнародних військових конфліктів.

Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням сайт Держдуми РФ.

Міжнародну комісію зі встановлення фактів створили відповідно до додаткового протоколу 1977 року до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, який стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів.

Цей протокол був ратифікований СРСР в 1989 році. Закон передбачає відкликання визнання комісії Росією.

У листі до глави Держдуми Путін пояснив, що запропонував відкликати визнання комісії через «виняткові обставини», які «зачіпають інтереси Російської Федерації і вимагають вжиття невідкладних заходів».

Путін заявив, що комісія, створена в рамках Женевських конвенцій, давно не виконує свої функцій та «в нинішній міжнародній обстановці ризики зловживання повноваженнями комісії в політичних цілях з боку недобросовісних держав істотно зростають».

Як повідомлялося, заступник глави МЗС України Сергій Кислиця вважає, що так РФ намагається уникнути відповідальності за свої злочини в іноземних конфліктах.

«Очевидно, в Москві паніка або як мінімум розуміння потенційної відповідальності за злочини в ході російської агресії проти іноземних держав. Тому російські законодавці вирішили, що подальше визнання компетенції комісії не є доцільним», — зазначив заступник міністра на своїй сторінці у Facebook.

https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/11/22/7103387/

Візит МВФ: жорсткі умови

 

МВФ висунув «Слугам» жорстку умову щодо Коломойського

МВФ зажадав від Верховної Ради ухвалити закон, який заборонить повернення банків колишнім власникам. У Парламенту є час до 20 грудня, інакше кредит не дадуть. У такий спосіб МВФ намагається отримати гарантії, що олігарху Ігорю Коломойському не буде повернений ПриватБанк.

За його даними, у кулуарах влади обговорюється проєкт закону, який проходив узгодження в МВФ. Зокрема, одна із запропонованих ідей передбачає, що за оскарження дій влади суди мають враховувати, чи ухвалені ці рішення з урахуванням «громадського інтересу».

Інформацію про те, що Коломойському законодавчо заборонять повернути ПриватБанк, підтвердили джерела в НБУ та уряді, передає «Економічна правда». За словами співрозмовника в НБУ, це частина домовленостей з МВФ, і відповідні ініціативи вже готуються. «Про деталі, як і в які закони будуть вноситися зміни, джерело не повідомило», – сказано в повідомленні. Співрозмовник видання в Кабміні також підтвердив інформацію про підготовку такої законодавчої ініціативи, але теж без конкретики.

 

Жертви не марні, якщо ми тут

 

Ніщо не марне, якщо країна пам’ятає про свою Свободу та Гідність. Вчора ми це продемонстрували та будемо демонструвати щороку. У цей день ми та ще тисячі українців вийшли на Майдан – місце, де не раз вирішувалась, без перебільшення, доля України. Ми не хочемо розповідати, як і коли – усі все чудово розуміють та знають. Усі там були — ховались від куль та міліцейських кийків, давали гроші та продукти, бились та помирали.

Це було в минулому і ми це пам’ятаємо. Тепер давайте трішки поговоримо про майбутнє. Усі ми знаємо, що 9 грудня пан президент поїде на розмову з Путіним, а до 20 грудня має прийняти новий закон про особливий статус або продовжити чинний. 9 грудня і 20 грудня. Дві дати, залежні одна від одної.

«З чим повернеться пан Зеленський з перемовин з Путіним?», — спитав у Майдану співзасновник «Демократичної Сокири» Юрій Гудименко.

«Я не впевнений, що з перемогою України. Скоріше за все, він скаже, як керівник Британії у 38-році, який домовився з Гітлером: я привіз вам мир! Тоді до початку світової війни залишалося менше року. Керівник Британії збрехав. Мир настав тільки після перемоги. Я ніколи не погрожую. Це зайве. Бачить світ і бачить небо, що ми намагаємось вирішити ситуацію мирно. І сьогодні ми також зібрались мирно – вся країна бачить це. І робить різні висновки. Той, хто пам’ятає 2013-й, розуміє, що попереду буря, а пан Зеленський думає, що справа обмежиться лише легким вітерцем. Як ви думаєте, він правий?» — завершив Гудименко.

Ми знаємо, і ви знаєте, що головне для нинішньої влади – це не держава, не родина і не честь. Це влада, гроші та комфортне життя. Ми хочемо сказати: якщо ви, шановна та дорога влада, припуститесь помилки, або зради, ми перетворимо ваше життя на пекло.

Ми позбавимо вас влади. Ми позбавимо вас грошей. Ми позбавимо вас спокою. Ми позбавимо вас дому. Ви будете жити в пеклі, прокидатися в пеклі і засинати в пеклі. Якщо ви плануєте припуститися помилки, краще підіть у відставку. Зараз. Негайно. Нам не потрібні ваші гроші, не потрібні посади, нічого не потрібно. Нам потрібен тризуб над Донецьком, Кримом та Луганськом.

Україна – це не країна, яка звикла лягати під когось. Ми можемо лежати в окопах, лежати в наметах, лежати під кулями чи міліцейськими кийками. Але не під кимось. На жаль, Зеленський не знає такої України.

Україна – це не країна, яка терпить. Україна – це козак Мамай. І він каже: не займай. І не буде тобі лиха. Ми хочемо свободи та гідності, ми хочемо кари для вбивць, ми хочемо миру на умовах України. Точніше, не на умовах, а на умові. Ця умова – це перемога. І вона буде.

9 грудня і 20 грудня. Не потрібно погроз. Нація не погрожує. Потрібно прийти і зробити діло.

Ми пам’ятаємо своїх героїв.

І тоді буде слава Україні.

Демократична Сокира